Відкриваємо серця

Часом досить промінчика з добрих очей
Щоб зробити щасливою поруч людину…
Свічка в змозі розсіяти мряку ночей
Й простелити до доброї справи стежину…

Слово лагідне може розмити в душі
Ту фортецю, що гнів будував в ній роками
Вчасно вилиті іншій людині вірші
Виліковують тугу й журбу нашу з Вами…

Посміхнеться назустріч Ваш погляд мені..
І забуду про те що дощить і без сонця…
Довго жив в непроглядній холодній пітьмі
Досить в серці закриті тримати віконця…

Відкриваєм cерця... визволяючи іншим..
Те що час накопичив, неначе скарби…
Пропадає чомусь те собі що залишив…
Що віддав повертається знову мені…

Так приємно себе відчувати потрібним…
Так приємно – що поруч лицем до лиця…
Сотні, тисячі променів сонцеподібних…

Що шепочуть…: « Вже час … ВІДКРИВАЄМ СЕРЦЯ !!!»

Юрій Федечко

Меню сайту

Форма входу

Пошук

Відео

Друзі сайту

Статистика

Відкриваємо серця

Навігація

Наше опитування

Міні-чат

Розваги