У серці стільки відтінків і звуків...

Спогад за спогадом минулий крає день..

Відвідали в котрий вже раз ми Буків

З дітьми співали знову ми пісень..

До нас тулились розпач і надія...

Читали вдячність у сумних очах..

Та знаю точно - наш візит - подія

Яка залишиться у їхніх добрих снах..

У танці легкість - де там нашим примам..

Співають діти - наче солов'ї...

І вірю в те що щирість це не примха..

Ми коло створюєм для них, коло сім'ї...

Лягає спати втомлена дитина..

Посмішка щастя- краща із прикрас...

Із вірою, що ми - одна родина..

Із впевненістю - ще побачить нас...
                                            Юра Федечко