Сьогодні вночі знову грав в футбол... і знаєте що мені приснилось? Що за команду сиротинця грали і директор і вихователі... і тоді ми програли.. але розчарування не було.. Хочеться щоб так само і в житті.. ми приїхали-поїхали, а люди які щодня з ними поводилися з ними як з рівними і більше були біля , а не над... на жаль такої сімейності у сиротинці бракувало... Ми забули ще про зіпсовані сподні Святослава... добре що жінка була поруч і йому не перепало... коли я буду помирати (колись далеко) цей день буде у мене одним з найприємніших... Хочеться попросити: " Не закриваємо серця!"
