У серці стільки відтінків і звуків... Спогад за спогадом минулий крає день..
Відвідали в котрий вже раз ми Буків
З дітьми співали знову ми пісень..
До нас тулились розпач і надія...
Читали вдячність у сумних очах..
Та знаю точно - наш візит - подія
Яка залишиться у їхніх добрих снах..
У танці легкість - де там нашим примам..
Співають діти - наче солов'ї...
І вірю в те що щирість це не примха..
Ми коло створюєм для них, коло сім'ї...
Лягає спати втомлена дитина..
Посмішка щастя- краща із прикрас...
Із вірою, що ми - одна родина..
Із впевненістю - ще побачить нас...
Юра Федечко